OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Р. обвинувачувався за ч. 3 ст. 185 КК України у тому, що разом з Л. таємно проник до сільського магазину, звідки викрав різні товари на суму понад 5000 гривень. Йому загрожувало покарання від трьох до шести років позбавлення волі, а на момент розгляду справи щодо нього було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Захист Р. здійснював призначений Регіональним центром з надання БВПД у Херсонський області адвокат Колосов Микола Анатолійович (доручення №021-0000552 від 01.04.2016).
З самого початку розслідування здавалось, що на Р. безальтернативно чекає обвинувальний вирок. У нього вдома знайшли частину викрадених речей, з місця події були вилучені сліди пальців рук, інший співучасник Л. зізнався у скоєнні злочину і усіляко сприяв слідству. Однак адвокат звернув увагу на грубі порушення процесуального законодавства під час розслідування і скористався цим у суді.
У першу чергу наголошувалось на порушеннях при проведенні огляду місця події, а саме магазину, у якому скоєно крадіжку. Огляд приміщення проводився без ухвали слідчого судді. І хоча слідчий в подальшому звернувся з відповідним клопотанням і навіть отримав ухвалу, але це було здійснено з порушенням строків, передбачених ч. 3 ст. 233 КПК України. За таких обставин неможна визнавати законним вилучення під час огляду слідів пальців рук, а, отже, і висновок дактилоскопічної експертизи.
З порушенням вимог КПК проводився і огляд будинку, де мешкав Р., під час якого працівниками поліції було вилучено викрадені товари. Слідчий отримав від матері обвинуваченого письмову згоду на проникнення у житло, однак при цьому не звертався з відповідним клопотанням до слідчого судді, як цього вимагає законодавство. Аналогічним чином має визнаватись незаконним і протокол слідчого експерименту, оскільки дана слідча дія проводилась у приміщенні магазину за участі другого обвинуваченого Л. без ухвали слідчого судді.
Також адвокат звернув увагу на недоведеність суми матеріальних збитків, завданих злочином. Сторона обвинувачення надала суду довідку та інвентаризаційний опис, складені потерпілим та працівниками магазину. Однак ці документи були зібрані у непроцесуальний спосіб. Більше того, у справі не була проведена експертиза, яка б встановила розмір заподіяної шкоди.
Суд погодився з обґрунтованою позицією сторони захисту. Всі основні докази, на підставі яких будувалось обвинувачення, були визнані недопустимими. Результат – виправдувальний вирок, з текстом якого можна ознайомитись тут.