Сім’я — це найважливіше, що є у світі. Однак часто виникають ситуації, коли, здавалося б в ідеальній сім’ї, починаються конфлікти між подружжям, втрачається взаєморозуміння та повага один до одного, що призводить до руйнування сімейних стосунків.
Так трапилося і в пані Анни та її чоловіка (громадянина іншої держави). Після розпаду сім’ї вони проживають окремо. Вона повернулась до своєї родини, він виїхав за кордон. У шлюбі у них дітей немає, проте його розірвання в органі ДРАЦС є неможливе у зв’язку з відсутністю чоловіка. Розірвати шлюб у судовому порядку, на думку жінки, нереально, оскільки згідно з законодавством України такі позови пред’являються до суду за місцем реєстрації або останнім відомим місцем реєстрації Відповідача, тобто чоловіка Анни.
Враховуючи те, що, зі слів клієнтки, її чоловік не був зареєстрований в Україні, а проживав за кордоном, то підсудність справи повинна бути визначена Верховним судом та позов має бути перекладений на мову держави громадянства Відповідача.
Тому жінка була змушена звернутися до Нововолинського бюро правової допомоги для захисту своїх прав. Правову допомогу їй надав юрист Юрій Гіль, котрий при підготовці позову до суду встановив, що чоловік клієнтки мав тимчасове місце реєстрації у місці Луцьку та був зареєстрований як власник підприємства в Україні.
З огляду на надані докази, суд вирішив, що заявлені клієнткою вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 3 та частини 4 статті 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин та до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом», – пояснив Юрій Гіль.
Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень – за посиланням.