назад

Розлучення під час війни для переселенців – складно, але можливо

І це повною мірою довели у Дніпровському місцевому центрі з надання БВПД, не зважаючи на те, що позивачка та її діти були у  Дніпрі, а  відповідач (чоловік та батько) – у Бахмуті.

У 2005 році Пані Марина та пан Андрій уклали шлюб, почали створювати сімейний затишок, згодом у них народилась донечка. Однак, стосунки з часом розладились, і у 2018 році Артемівським міськрайонним судом Донецької області шлюб було розірвано. Через рік пара знову примирилась, уклавши шлюб вдруге та знову народивши донечку. Але, нажаль, і друга спроба побудувати міцні стосунки також виявилася невдалою.

Після початку повномасштабного вторгення рф в Україну пані Марина евакуювалась з дітьми до Дніпра, де вони стали на облік як внутрішньо переміщені особи. Зв’язок з паном Андрієм підтримувався через месенджери, виїзжати він не збирався. І хоча він вже не міг бути хорошим чоловіком, однак продовжував бути батьком. Щоб подбати про донечок, пара вирішила закріпити аліментні обов’язки через суд. Саме тому пані Марина звернулась до Дніпровського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Фахівчиня сектору «Дніпровське бюро правової допомоги № 3» Вікторія Пльохіна взялась за обидві справи: розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Для першого необхідний був мінімальний пакет документів: копії паспорта та ІНН дружини і чоловіка (за можливості), свідоцтво про одруження та копії свідоцтв про народження. Через месенжер пан Андрій надав копії своїх документів, що мало полегшити судовий процес. Ті ж самі документи знадобились для позовної заяви про стягнення аліментів на утримання дітей (те, що діти перебували з матір’ю, підтверджувалось довідками переселенців). Однак, коли суд робив запити до Бахмутської міської раду, кореспонденція туди приходила, секретар відповідала на телефон, та відповіді не направляла.

Отже, судове засідання все відкладалося. Активні бойові дії на території Донецької області призвели до того, що багато хто виїхав, і більшість державних органів продовжувала функціонувати лише де юре. Коли нарешті судове засідання було призначено, юристка Вікторія Пльохіна допомогла пані Марині скласти заяви для розгляду справи без участі сторін. Одне клопотання направила жінка, інше  електронною поштою надіслав пан Андрій.

Під час судового розгляду справи судом були досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи (про що потурбувалася юристка Дніпровського МЦ), позовну заяву про розірвання шлюбу було задоволено повністю (посилання на справу у судовому реєстрі :https://reyestr.court.gov.ua/Review/105390202 ). Трохи згодом відбувся й судовий розгляд справи про стягнення аліментів, який вирішив справу на користь пані Марини (посилання на справу у судовому реєстрі: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106821751 .