Історія справи
Доручення для здійснення захисту за призначенням від 29 жовтня 2013 року №016 – 0003317. Кримінальне провадження № 12013180390000174 від 09.09.2013 року, правова кваліфікація ст.122 ч.1 КК України.
Ухвала Колегії суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області від 05 січня 2015 року. Статті: ст.122 ч.1 КК України передбачає позбавлення волі на строк до трьох років. Засуджений Б по ст.122 ч.1 КК України до 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
31 липня 2013 року на автовокзалі у м. Пирятині Полтавської області громадянин Б спільно з громадянином О та громадянином У розпивали спиртні напої після чого всі втрьох вирушили по вулиці у місті Пирятин до залізничного вокзалу. В процесі слідування між громадянином Б та громадянином У виникла сварка в ході якої У ображав Б принизливими словами, виражався в його адресу нецензурною лайкою. З метою припинення нецензурної лайки та образливих слів в свою адресу громадянин Б будучи у стані алкогольного сп’яніння завдав громадянину У в область грудної клітки кулаками тілесні ушкодження, умовно віднесені до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які утворилися від дії тупих предметів.
В апеляційній скарзі прокурора ставилося питання про скасування вироку за м’якістю призначеного обвинуваченому покарання і постановлення нового вироку, яким пропонуеться визначити покарання Б за ст.122 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі та згідно ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань на 3 роки позбавлення волі, а також в зв’язку з тим, що невраховано належним чином тяжкість вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який являється раніше неодноразово засудженим.
Захисник Святенко І.О. в апеляційній скарзі стверджвав, що вирок відносно Б підлягае скасуванню, а справа закриттю провадженням за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненому злочині. Захист вказував про порушення досудовим розслідуванням права на захист обвинуваченого, про наявність у останнього алібі на час інкримінованого правопорушення та про інші порушення закону, допущені судом при розгляді справи.
Перевіривши матеріали справи колегія суддів вважала, що апеляційна скарга захисника підлягае задоволенню, вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 3 жовтня 2014 року відносно Б за ст.122 ч.1 ; 70 ч.4 КК України скасувати, а кримінальне провадження відносно останнього закрити на підставі ст.284 п.3 КПК України за не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості обвинуваченого в суді і вичерпання можливості їх отримання.