назад

06.04.2014 року гр. З. був затриманий співробітниками СВ Кременецького РВ УМВСУ у Тернопільській області за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

08 квітня 2014 року слідчий звернувся до Кременецького районного суду з клопотанням про обрання щодо З. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що З. підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років. В судовому засіданні прокурор підтримуючи клопотання пояснив, що підозрюваний неодноразово був засуджений за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняту та непогашену судимість, вчинив новий умисний тяжкий злочин, а тому наявні ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків з метою зміни останніми своїх показів.

В судовому засіданні захисник пояснив, що в матеріалах кримінального провадження не доведено те, що підозрюваний веде бродяжницький спосіб життя, що з моменту звільнення з ІТТ Кременецького РВ УМВС України в Тернопільській області з метою ухилення від слідства має намір покинути межі Тернопільської області. Крім цього в клопотанні не відображено те, що в лютому 2014 року у нього народилась дитина з якою він разом із співмешканкою проживає за адресою м. Кременець, а тому просить обрати відносно З. запобіжний захід у виглядідомашнього арешту.

Суд погодився з аргументами сторони захисту та відмовив у задоволенні клопотання слідчого про обрання щодо З. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Одночасно, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, суд застосував до З. більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонив останньому залишати його помешкання з 08 годин до 18 годин без дозволу слідчого та суду.