Свого рідного батька пан Микола майже не пам’ятав. Більше як 25 років його виховував Сергій Анатолійович. Саме він навчив його кататися на велосипеді і ловити рибу. Тому смерть такої близької людини стала для нього тяжкою втратою.
Ще до початку активних бойових дій пан Микола вирішив оформити всі належні папери на майно, що залишилося йому у спадок. Відмова нотаріуса стала несподіванкою для нього, однак поради чоловік прийшов спитати до Захарівського бюро правової допомоги вже після того, як він був призваний до лав ЗСУ і саме врегулюванню цього питання вирішив присвятити відпустку.
«Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва на земельний пай, який належав померлому, була цілком законною, адже мама пана Миколи не зареєструвала шлюб з Сергієм Анатолійовичем, процедури усиновлення не було, тож за документами вони були абсолютно сторонні люди.», – коментує юристка бюро Наталія Заболотна.
Взагалі спадкування може відбуватися за заповітом і за законом. Оскільки Сергій Анатолійович заповіту не залишив, то в даному випадку спадкування мало відбуватися за законом. Нашим законодавством передбачено п’ять черг спадкування, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово. Сергій Анатолійович не мав жодних інших родичів, тож пан Микола був єдиним його спадкоємцем четвертої черги, в яку входять особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
Тож для того, аби допомогти військовослужбовцю успадкувати земельний пай, необхідно було довести факт його проживання зі спадкодавцем однією сім’єю. Оскільки встановлення такого факту породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення майнових прав, ця справа розглядалася судом в порядку окремого провадження.
В якості доказів до заяви додавалися виписки з погосподарських книг, фотографії з сімейного альбому, покази свідків.
Суд ухвалив позитивне рішення у цій справі. Тепер чоловік має ще раз звернутися до нотаріуса і на підставі цього рішення отримати свідоцтво про право власності на землю.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: № 517/696/22