Доручення №347 від 06.04.2015 р.
Кримінальне провадження
№12015210010000765 від 26 березня 2015 р.
Адвокат Чапаєва Ганна Миколаївна.
С. обвинувачувався у тому, що 26 березня 2015 року, близько 14 год. 00 хв., перебуваючи по в м. Тернополі, побачивши поблизу сміттєвого контейнера паперовий згорток, наповнений подрібненою речовиною рослинного походження – «канабіс», виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено, для власних потреб без мети збуту.
В подальшому, перебуваючи в м. Тернополі, С. був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. В ході проведення особистого огляду в присутності двох понятих у нього було виявлено та вилучено із лівої внутрішньої кишені куртки, в яку він був одягнений, паперовий згорток, наповнений подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 5,14 грама, який він незаконно зберігав для власних потреб без мети збуту.
Виносячи виправдувальний вирок суд першої інстанції вказав наступне:
По – перше, з боку сторони обвинувачення суду не надано жодного доказу на підтвердження вчинення С. адміністративного правопорушення 26 березня 2015 року у м.Тернополі у зв’язку із чим він був затриманий та доставлений в Тернопільський МВ УМВС України в області. Суду не надано навіть протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та постанови у справі про адміністративне правопорушення. При цьому допитані в судовому засіданні працівники міліції заявили, що свідків, потерпілих вчинення С. правопорушення вони не встановили. Даний факт викликає обґрунтовану підозру у правомірності затримання С. 26 березня 2015 року працівниками міліції.
По – друге, відповідно до вимог ч.2 ст. 264 КУпАП особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
Таке ж положення щодо обов’язку залучення не менше як двох понятих при проведенні особистого обшуку особи закріплене і в ч.7 ст.223 КПК України.
Разом з тим, допитані в судовому засіданні поняті суду повідомили, що вони не були присутні при проведені огляду С. Один з них заявив, що взагалі не бачив С. ніколи раніше до судового засідання. Другий вказав, що С. бачив, але не бачив, щоб у того щось вилучалось. Коли він зайшов в приміщення кабінету, де перебував С., подрібнена речовина зеленого кольору рослинного походження вже лежала на столі.
При цьому судом встановлено, що на час залучення понятих в цьому провадженні, по інших кримінальних провадженнях вони перебували в статусі обвинувачених, що є неприпустимим.
Отже, з врахуванням порушення вимог ч.2 ст. 264 КУпАП та ч.7 ст. 223 КПК Українипри проведенні особистого огляду С. 26 березня 2015 року, суд оцінив такі докази як протокол затримання С. № 002467 від 26 березня 2015 року та протокол особистого огляду С. від 26 березня 2015 року недопустимими, тобто такими, які отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Крім того, суд звернув увагу, що у вищенаведених протоколах взагалі не вказано про спосіб та порядок вилучення та опечатування вилученої речовини, що знову ж таки свідчить про недопустимість даних документів, як доказів.
По – третє, суд розцінив, що при затриманні С. було порушено його право на захист, з огляду на те, що про його затримання відповідно до ст.261 КУпАП не було повідомлено ні родичів, ні адміністрацію за місцем роботи чи навчання, оскільки відповідна графа в протоколі про адміністративне затримання є незаповненою взагалі. Також даний факт в повній мірі підвереджує показання С., надані в судовому засіданні про порушення його права на захист.
По – четверте, відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 5 червня 2015 року, який є чинним на даний час, а саме п. 2 ст. 4 основними завданнями метрологічної системи в Україні є: захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань. Відповідно до ч.2 ст. 7 вказаного закону, результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань. Аналогічні положення були закріплені в статтях 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року, який на даний час втратив чинність, однак діяв на час проведення експертизи в даному кримінальному провадженні.
З огляду на наведене суд вирішив, що висновок експерта №2-222/15 від 30 березня 2015 року є недопустимим доказом, оскільки не вказана похибка вимірювального пристрою, котрим зважувався в даному випадку канабіс, що з врахуванням межі кримінальної відповідальності за зберігання наркотичного засобу канабісу – 5 гр., є істотним.
По – п’яте, огляд, здійснення якого зафіксовано в протоколі від 1 квітня 2015 року, в порушення вимог ч.7 ст.223, ст.237 КПК України проведений слідчим одноособово, без залучення понятих, що однозначно зобов’язує суд визнати вищевказаний доказ недопустимим, як такий що отриманий з істотним порушенням прав людини.
Отже, в підтвердження вини обвинуваченого С. суду було надано виключно показання працівників міліції, до яких суд з огляду на допущені в даному кримінальному провадженні описані вище істотні порушення прав людини, поставився критично.
Також, з врахуванням принципу безпосереднього дослідження доказів, наданих в судовому засіданні показань С., суд критично поставився до даних зафіксованих в протоколі про проведення слідчого експерименту від 21 квітня 2015 року.
Самі по собі постанова про визнання речовими доказами вилученого паперового згортку та квитанція про здачу даного згортку в камеру зберігання речових доказів, безпосередньо жодним чином не вказують на вчинення С. кримінального правопорушення.
Інших доказів на підтвердження вини обвинуваченого у зберіганні наркотичних засобів сторона обвинувачення не надала, судом такі докази здобуті не були.
За вищевказаних обставин, висловлені С. показання з приводу фальсифікації стосовно нього доказів у кримінальному провадженні, з врахуванням показань понятих, котрі були доставлені в судові засідання з СІЗО м. Чорткова, відповідно до ст. 62 Конституції України суд витлумачив як правдиві.
Інформації про оскарження вказаного вироку в апеляційному порядку на даний момент не надходило.