Фахівці Другого одеського місцевого центру з надання БВПД консультують громадян щодо змін, пов’язаних з набранням чинності нових Законів України “Про виконавче провадження” та “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень”

Так, у приміщенні центру за адресою вул. Коблевська, 40, відвідувачі мають можливість отримати правові консультації з питань примусового виконання рішень суду та інших органів, враховуючи зміни у законодавстві, які набрали чинності 5 жовтня 2016 року. Крім того, державні виконавці особисто ведуть прийом громадян у центрі.

4 жовтня такий прийом провів старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Микола Долинський. Він проконсультував клієнтку центру з питання порядку виконання рішення суду немайнового характеру, а саме: звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинних споруд, в яких проживає малолітня дитина.

Наступні прийоми державних виконавців відбудуться 21 жовтня та 9 грудня 2016 року у приміщенні Другого місцевого центру.  Під час прийому фахівці нададуть роз’яснення з наступних питань:

– які виконавчі документи підлягають виконанню державною виконавчою службою;

– права та обов’язки стягувача та боржника у виконавчому провадженні;

– підстави для відкриття виконавчого провадження;

– на яке майно та в якому порядку здійснюється стягнення державним виконавцем на підставі рішень суду та інших органів;

– в якій черговості здійснюється задоволення вимог стягувачів у виконавчому провадженні;

– строки пред’явлення виконавчих документів до виконання відповідно до нового ЗУ “Про виконавче провадження”, що набрав чинності 05.10.2016;

– підстави та наслідки закінчення виконавчого провадження;

– порядок та строки вчинення державним виконавцем виконавчих дій (арешт майна, розшук майна, опис майна, проведення примусового виселення/виселення тощо);

– на яке майно та кошти не може бути звернено стягнення державним виконавцем;

– порядок виконання рішень немайнового характеру;

– порядок реалізації майна, на яке звернено стягнення (визначення його вартості, оцінка);

– порядок роз’яснення судом рішень, виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню;

– відкладення/відстрочка/розстрочка/зупинення вчинення виконавчих дій;

– інших питань виконання рішень суду та інших органів.

ДОВІДКОВО.

5 жовтня 2016 року набрали чинності нові Закони України “Про виконавче провадження” та “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Так, на законодавчому рівні закріплено ліквідацію “державної монополії”. Відтепер примусове виконання рішень суду можуть здійснювати не лише органи державної виконавчої служби, а й приватні виконавці, які є суб’єктами незалежної професійної діяльності.

Приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

Відповідно до вимог Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” приватний виконавець зобов’язаний до початку здійснення діяльності застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами (станом на 05.10.2016 мінімальний розмір страхової суми становить 1 378 000 грн).

Міністерством юстиції України буде забезпечено ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України. Усі бажаючі матимуть доступ до вказаного реєстру та можливість безкоштовно отримати інформацію про будь-якого приватного виконавця, у тому числі про його офіс, виконавчий округ, на території якого він здійснює свою діяльність, дату і номер рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та вид дисциплінарного стягнення тощо.

Законом України “Про виконавче провадження” визначено перелік рішень, які можуть в примусовому порядку виконувати виключно органи державної виконавчої служби:

1) рішення про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;

2) рішення, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

3) рішення, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

4) рішення, за якими стягувачами є держава, державні органи;

5) рішення адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;

6) рішення, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;

7) рішення про виселення та вселення фізичних осіб;

8) рішення, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;

9) рішення про конфіскацію майна;

10) рішення, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання.

Крім цього, новим Законом України “Про виконавче провадження” передбачено запровадження Єдиного реєстру боржників. Відомості про боржників, включені до вказаного реєстру, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Новелою вказаного Закону є те, що нотаріуси, органи, що здійснюють реєстрацію майна, державні реєстратори речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, до яких з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся боржник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, у разі відсутності у них інформації про накладення арешту виконавцем на кошти або майно боржника зобов’язані відмовити у вчиненні реєстраційних дій та в день звернення боржника повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про майно, щодо відчуження якого звернувся боржник.

Новим Законом України “Про виконавче провадження” передбачено авансування роботи виконавця.

Так, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру – у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника – фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника – юридичної особи.

В той же час, законодавець встановив пільги щодо сплати вказаного авансового внеску. Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про:

– стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

– обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

– відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;

– стягнення аліментів;

– відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.