Чи мають чоловіки та жінки в Україні рівні можливості? Що таке гендер? Чому, говорячи про гендер, часто згадують про дискримінацію? На ці та інші запитання шукали відповідь учасниці семінару-тренінгу «Жінка на ринку праці», який відбувся у Вижниці.
Фахівці Вижницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги розповіли жінкам, які знаходяться у пошуках роботи, про гендерну рівність, гендерні стереотипи та гендерну дискримінацію. «Україна прийняла Цілі Сталого Розвитку, приєдналася до виконання положень Пекінської декларації та Платформи дій і ратифікувала ключові договори з прав людини, цим самим взявши на себе міжнародні зобов’язання з забезпечення гендерної рівності. У 2005 році Урядом України був прийнятий закон “Про забезпечення рівних прав та можливостей для жінок і чоловіків”, – розповіла директорка центру Людмила Мацюк. – Це означає гарантування жінкам та чоловікам рівних умов у всіх сферах життя: освіти, культури, політики, економіки тощо».
Представниця системи безоплатної правової допомоги зазначила, що даний закон зобов’язує роботодавців здійснювати рівну оплату праці незалежно від статі (за умови однакової кваліфікації та однакових умов праці). Слід звернути увагу й на те, що оголошення про роботу не можуть містити вимог щодо статі (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), а під час проходження співбесіди питання про сімейний стан, наявність чи відсутність дітей не повинні звучати. Варто пам’ятати, що за відповідну дискримінаційну рекламу та оголошення рекламодавців можуть оштрафувати. Така відповідальність передбачена законом «Про рекламу».
«Чинним законодавством передбачено, що трирічну відпустку по догляду за дитиною може отримати не лише мама, але й тато, проте на сьогодні це – рідкість, – зауважила Людмила Мацюк. – Причиною цього можуть бути гендерні стереотипи, які дуже часто є однією з причин і домашнього насильства». Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає можливість застосування до кривдника термінового заборонного припису і обмежувального припису. А починаючи з 11 січня 2019 року за вчинення домашнього насильства та невиконання обмежувального припису кривдник може нести й кримінальну відповідальність.
Наприкінці зустрічі присутні отримали інформаційні буклети проекту «Я МАЮ ПРАВО» та системи безоплатної правової допомоги з контактами Вижницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та телефоном гарячої лінії.
Контактна інформація! Звертайтеся по допомогу до фахівців Вижницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової за адресою: Чернівецька область, м. Вижниця, вул. Українська, 100Б, тел. (03730) 2-31-58.
Звертайтеся по допомогу до фахівців Путильського бюро правової допомоги за адресою: Чернівецька область, Путильський район, смт Путила, вул. Українська, 178. Телефон: (03738) 2-13-33.
Єдиний телефонний номер системи БПД – 0 800 213 103
(дзвінки на вказану телефонну лінію зі стаціонарних і мобільних телефонів у межах України безкоштовні, приймаються цілодобово).
