Жінка та чоловік одружуються, утворюють сімейне гніздечко, народжують та виховують дітей, купують квартири, будинки, земельні ділянки, автомобілі тощо. В цей час вони не замислюються про юридичну сторону правовідносин, вони просто насолоджуються сімейним життям. Однак, іноді приходить мить, коли один з подружжя розуміє, що подальше спільне життя неможливе. Для цього у них є багато причин: відсутність кохання, різні погляди на життя, несумісність характерів, просто набридло… Коли стає ясно, що виникли в сім’ї проблеми не можна вирішити, звучить слово – розлучення. У кожній сімейній парі своя історія та причини розлучення. Однак, на цьому весь романтизм закінчується – починається реальність, емоції, ненависть, закиди в бік одне одного стосовно роботи, грошей, дітей, майна.
Тому поділ спільного майна подружжя як і розлучення завжди пов’язаний з неприємними емоціями, спогадами, з якими доведеться зіткнутись як подружжю, так і адвокату, і судді, який буде розглядати судову справи та намагатись розібратись в дійсних обставинах. В таких випадках для подружжя самий найкращий варіант – емоції перенести на задній план, думати про інтереси своїх дітей і вирішити все мирних шляхом добровільно домовившись про все та уклавши нотаріальну угоду про поділ спільного майна.
Щоб зробити розділ майна цивілізовано, потрібно мати чітке уявлення про свої права і обов’язки. Добре, якщо ви при укладенні шлюбу підписали і шлюбний контракт – це значить, що вам не про що турбуватися – все буде зроблено за законом.
Але якщо такого контракту немає, і розділ майна починає перетворюватися у війну, в якій в хід йдуть навіть заборонені прийоми, наприклад, шантаж дітьми? Якщо шлюбний договір передбачає можливість подружжя самим вирішувати, кому і яке майно буде належати у разі розлучення, то при його відсутності права і обов’язки колишнього подружжя на майно, придбане або оформлене у власність під час шлюбу, встановлює Сімейний кодекс. Про особливості поділу майна подружжя консультують фахівці Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Згідно з ч. 3 ст. 61 Сімейного кодексу України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст. 61 Сімейного кодексу України об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.
Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
За змістом ст.ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Пленум Верховного Суду України в Постанові № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначив у п.22, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Відповідно до ч.3 ст.368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Незважаючи на той факт, що право власності на об’єкт поділу може бути зареєстровано лише на одного з подружжя, вважається, що це майно є спільним майном подружжя.
Згідно ст.355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Статтею 372 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Отже, законодавець визначився, що поділ спільної сумісної власності подружжя здійснюється в натурі. При цьому у п. 25 вищезазначеної Постанови зазначено, в разі якщо неподільні речі не можуть бути реально поділені між подружжям відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Нагадуємо, що жителі Полтави можуть отримати безоплатну правову допомогу звернувшись до Першого полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Міщенка 2, тел.(0532) 50-27-22.
Для забезпечення оперативного реагування на повідомлення про затримання осіб, на звернення громадян про надання правової допомоги та на проблемні питання, які вони порушують, а також для надання роз’яснень законодавства у сфері безоплатної правової допомоги, цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні.
