Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), як визначено статтею 1216 Цивільного кодексу України. Порядок здійснення спадкових правовідносин визначається окремим розділом ЦК України, який називається «Спадкове право». Право на спадкування виникає у спадкоємців з моменту смерті спадкодавця, або оголошення його померлим.
Спадкування здійснюється за заповітом, або за законом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Тут варто зазначити, що спадкодавець має право позбавити права на спадкування будь-яку особу із кола спадкоємців за законом, без зазначення на те причин. Однак не можуть бути позбавлені права на спадкування особи, які мають обов’язкову частку у спадщині, це малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Ці особи можуть претендувати на ½ частину спадщини, яка б належала їм у випадку спадкування за законом, незалежно від змісту заповіту.
Статтею 1224 ЦК України передбачені й інші підстави усунення від спадкування. Не мають права на спадкування:
– особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
– особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Проте, вказані положення закону не застосовуються до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом. Вчинення спадкоємцем таких кримінально карних дій має засвідчуватися обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили.
– не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Позбавлення батьків батьківських прав разом із тим не впливає на право дитини бути спадкоємцем після смерті батьків.
– не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Факт ухилення особи від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади).При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов’язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов’язку.
– не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним. Тому навіть і після смерті одного з подружжя за рішенням суду шлюб може бути визнаний недійсним. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу.
Спадкоємець може бути позбавлений права на спадкування і за рішенням суду якщо буде встановлено, що він ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Це поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Інформацію про адресу найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги можна отримати за єдиним телефонним номером системи безоплатної правової допомоги –0 800 213 103(дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України, цілодобово).
