назад
09.10.19

Про відновне правосуддя, правову грамотність та поні

Життя доводить: до неповнолітніх, які оступилися та вчинили правопорушення, мають застосовуватися, у першу чергу, виховні та реабілітаційні, а не каральні заходи. Необхідно допомогти дітям повернутися у суспільство. Це і є головним завданням відновного правосуддя.

Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» реалізується з березня цього року на базі системи з надання безоплатної правової допомоги у Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях.

«Цей пілотний проєкт є важливим для української системи правосуддя. На цей час укладено 49 медіаційних угод між потерпілими та неповнолітніми. Це – врятовані долі дітей. Програму з відновного правосуддя для неповнолітніх треба поширювати на всю Україну», – зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.

Ця програма застосовується за чотирьох умов. Перша – наявність потерпілої сторони. Друга – якщо неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості. Третя – визнання ним факту вчинення злочину. Четверта – і неповнолітній, і потерпілий дали згоду на участь у програмі. Якщо неповнолітній відшкодує шкоду і примириться з потерпілим, успішно пройде етап ресоціалізації, його звільнять від кримінальної відповідальності і закриють кримінальне провадження.

Андрій (ім’я змінено) – звичайний хлопець, яких тисячі. Живе у багатодітній родині невеликих статків. Закінчив 9 класів. Вчитися далі не став, почав шукати заробіток, щоб допомогти грошима батькам. Приятелі запропонували хлопцю підзаробити порубкою дерев. Андрій погодився. Зустрівся з роботодавцями. Ті запевнили, що ця робота буде законною та безпечною.

Насправді все виявилося не так. Вирубка лісу була незаконною. Але про це хлопець дізнався вже після того, як його затримали правоохоронці. Спочатку Андрій щиро дивувався – чому саме він має відповідати перед законом, а не організатори незаконної вирубки лісу. Урок правової грамотності став пізнавальним. Мовою закону – неповнолітній скоїв злочин, передбачений частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу України – незаконна порубка дерев або чагарників, вчинена у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно заповідного фонду. Це карається штрафом від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Можливість виправити помилку надала участь у пілотному проєкті «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину». Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Донецькій та Запорізькій областях отримав від прокуратури заяву потерпілого та неповнолітнього про участь у програмі відновлення. Медіатором (посередником) у справі виступив адвокат, який співпрацює із системою БПД та пройшов навчання з теми «Базові навички медіації у кримінальному процесі».

Андрій щиро вибачився перед потерпілим – представником заповіднику. Хлопець зобов’язався повністю відшкодувати завдану вирубкою дерев шкоду у сумі понад 10 тис. грн. Впродовж року з дня укладення медіаційної угоди по вихідним дням він виконуватиме роботи по благоустрою заповідника. Представник потерпілої сторони запропонував хлопцю доглядати за поні та особисто зголосився проводити з ним виховні бесіди. Наразі хлопець із задоволенням працює у лісі, проводить багато часу зі своїм «підшефним» поні.

Відповідь на питання «Чи потрібні дітям правові знання?» – однозначна. Вони потрібні як основа поведінки у різних життєвих ситуаціях. Але, навіть припустившись помилки, дитина має знати, що у неї є шанс її виправити. І називається він «відновне правосуддя».

Довідково. Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» впроваджується Міністерством юстиції України, Генеральною прокуратурою України на базі системи надання безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та ГО «Платформа прав людини».