назад

Сезонна і тимчасова робота: різниця є

За соціологічними дослідженнями 8% українців оцінюють свої шанси на пошук роботи в тому регіоні, де вони живуть, як «добрі», майже 15% – як «непогані». Такі показники свідчить про те, що українці готові у пошуках заробітків залишати свої домівки. Однак роблять вони це не лише, вирушаючи за кордон, а й мігруючи всередині країни. Часто трудова міграція в Україні має маятниковий і сезонний характер. У чому ж різниця між тимчасовим та сезонним працевлаштуванням та які види робіт належать до сезонних? Про це розповідала безробітним під час заходу фахівець Путильського бюро правової допомоги Тетяна Різак. 

Хоча і тимчасове, і сезонне працевлаштування передбачає виконання тимчасової роботи протягом визначеного трудовим договором строку, між ними є певна відмінність. Сезонними вважаються роботи (вони встановлені відповідним Списком), які через природні та кліматичні умови можуть виконувати лише протягом  певного періоду (сезону), але не більше  шести місяців. Це наприклад, окремі роботи в лісовій промисловості і лісовому господарстві, сільському господарстві, переробній галузі (переробка плодоовочевої продукції, цукрова промисловість, первинне виноробство), санаторно-курортних закладах та закладах відпочинку.

«Після закінчення сезонних робіт працівники, які були працевлаштовані, звільняються на підставі припинення трудового договору – закінчення терміну. Днем звільнення у такому випадку вважається останній день сезонної роботи. Якщо ж працівник після закінчення сезонної роботи продовжує працювати або тривалість такої роботи перевищує шість місяців, трудовий договір із цим працівником вважається таким, що укладений на не визначений строк», – пояснила Тетяна Різак.

Що ж до тимчасових робіт, то на такі роботи працівника можуть прийняти терміном до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи – до чотирьох. Списку тимчасових робіт не встановлено, однак працівника мають письмово попередити про те, що працюватиме тимчасово. Роботодавець повинен підтвердити обставини, які роблять неможливим укладення трудового договору з працівником на невизначений строк.

Як і у випадку сезонних робіт, трудовий договір тимчасових працівників вважається продовженим на невизначений строк, якщо трудові відносини після його закінчення тривають і ніхто зі сторін не хоче їх припинення.