У Всесвітній день дитини учні 7-В класу загальноосвітньої школи № 50 мали чудову нагоду познайомитися з роботою Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області, поговорити про кібербулінг, дізнатися про його різновиди, форми вираження та з´ясувати, як захиститися від образ у соцмережах.
Спілкуючись під час заходу з фахівцями Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Оленою Іпатенко та Ларисою Аболончиковою, діти з´ясували, що основним завданням системи БПД є створення для всіх громадян рівних можливостей доступу до правосуддя і щоб захистити порушені права, можна звернутися не тільки до платного адвоката, прокуратури чи суду. Є й інші установи, які допомагають постраждалим, жертвам домашнього насилля, булінгу та надають безкоштовну правову допомогу тим, хто цього потребує. Це система БПД, де можна отримати такі правові послуги: захист; представництво інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.
Що таке кібербулінг, його ознаки та форми прояву; як не стати жертвою кібершахраїв; як не реагувати на образи в Інтернеті; як система безоплатної правової допомоги захищає права дітей – цим питанням була приділена окрема увага. Адже найбільшу загрозу для дітей нині експерти називають конфлікти в соцмережах.
Тож заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД Олена Іпатенко за допомогою презентації пояснила дітям всі нюанси.
Підлітки активно долучилися до обговорення актуальної проблеми і всі разом дослідили основні причини кібербулінгу. Допомогли засвоїти матеріал й запропоновані організаторами відеоролики «Обережно: кібербулінг» та «Булінг в Інтернеті», переглянувши які, підлітки мали змогу висловити власну думку щодо таких тверджень: «Всесвітня мережа перетворилась на великий смітник…», «Авторами інтернет-непотребу часто стають підлітки…», «Чи можемо ми щось змінити…».
Слід сказати, що учні не тільки отримали нову інформацію, але й поповнили свій лексичний словник, дізнавшись про такі специфічні форми мовної агресії, як флеймінг (суперечка заради суперечки) і тролінг (мовна провокація). Привернуло увагу аудиторії й таке поняття, як хепіслепінг (від англ.. happy slapping – щасливе ляскання). З огляду на це Олена Вікторівна пояснила, що хепіслепінг – відносно новий вид кібербулінгу, який починався в англійському метро, де підлітки, прогулюючись пероном, раптом ляскали один одного, у той час як інший учасник знімав це на мобільну камеру.
У подальшому за будь-якими відеороликами, в яких записано реальні напади, закріпилась назва хепіслепінг. Відеороліки нападів з метою гвалтування чи його імітації інколи ще називають хоппінг – наскок (особливо поширений у США). Ці відеоролики розміщують в Інтернеті, де його можуть продивлятись тисячі людей, зазвичай без жодної згоди жертви. Після відповідей на свої запитання, діти навели приклади реальних історій, свідками яких були.
Тож виховна година стала для них дуже цікавою і захоплюючою.
У невимушеній атмосфері можна було подумати, проаналізувати, знайти шляхи виправлення своєї поведінки.
