16.06.2016 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області надійшло повідомлення про затримання громадянки З. за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень). Для здійснення захисту Центром було призначено адвоката Бітюру Анатолія Анатолійовича (доручення №021-0000987).
Зустрівшись з клієнткою, захисник дізнався, що між нею і її співмешканцем виникла сварка, в ході якої той почав її душити. Вона схопила кухонний ніж і нанесла йому один удар в живіт, після чого втекла з будинку і почала кликати людей на допомогу.
З самого початку досудового розслідування адвокат наполягав на тому, що З. діяла в стані необхідної оборони і заподіяла тілесні ушкодження потерпілому, аби врятувати своє життя. Однак ні слідчі, ні прокурор не погоджувались з такою позицією. Більше того, щодо підозрюваної було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Довести її невинуватість можна було лише в суді.
Під час судового розгляду З., узгодивши правову позицію з адвокатом, відмовилась давати показання. У свою чергу потерпілий пояснив, що між ними відбувся конфлікт, під час якого він дійсно душив обвинувачену протягом 10-20 секунд, у результаті чого вона нанесла йому удар кухонним ножем в живіт. Далі вона, злякавшись, втекла і стала кликати людей на допомогу.
Показання потерпілого частково підтвердили свідки, які пояснили, що прибули на місце події вже після того, як все сталося, тобто не були очевидцями самої події.
Стороною обвинувачення також були надані інші докази: протоколи оглядів місця події, слідчого експерименту, отримання біологічних зразків, висновки судово-медичних, судово-психіатричної, молекулярно генетичної експертиз, речові докази – два кухонних ножі, сарафан, піднігтьові зрізи та змиви рук.
Завдяки професійній роботі адвоката ряд цих доказів судом не було враховано. У першу чергу, це стосувалось піднігтьових зрізів та змивів рук, оскільки у матеріалах справи були відсутні процесуальні документи, які б підтверджували їхнє вилучення. Відповідно визнано недопустимим висновок молекулярно-генетичної експертизи, під час якої досліджувались вказані об’єкти.
Однак основну увагу адвокат звернув на те, що З. діяла в стані необхідної оборони. Небезпека для її життя під час дій потерпілого дійсно існувала. Він є значно сильнішим і більш фізично розвиненим, ніж обвинувачена. Іншого способу захистити своє життя, крім як заподіяти йому удар ножем, З. не мала. Більше того, вона сама отримала тілесні ушкодження, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи.
Суд погодився з доводами адвоката. Обвинувачена, якій загрожувало покарання до 8 років позбавлення волі, була виправдана і звільнена з-під варти. З текстом вироку можна ознайомитись тут.
Прокурором було подано апеляційну скаргу, однак Апеляційний суд Херсонської області вирок суду першої інстанції залишив без змін. З текстом ухвали можна ознайомитись тут.