Мобілізованому працівникові роботодавець не виплачував середній заробіток. Адвокатка довела, що відповідно до законодавчих норм, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, такі дії роботодавця були протиправними. Тож суд задовольнив вимоги військовослужбовця.
Військовослужбовець, який звернувся до Шепетівського бюро правової допомоги, розповів, що з листопада 2021 року працював у одній з установ Державної кримінально-виконавчої служби України, але в квітні 2022 року його мобілізували. Чоловік надав роботодавцю всі необхідні документи і в зв’язку з призовом на військову службу його увільнили від роботи. Проте з моменту призову роботодавець не виплачував мобілізованому працівникові середній заробіток.
Представляти інтереси клієнта в суді доручили адвокатці Олександрі Приходченко. Вона підготувала адміністративний позов та звернулася до суду в інтересах клієнта.
У позовній заяві адвокатка вказала, що відповідно до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Суд врахував аргументи, наведені Олександрою Приходченко, та задовольнив позовні вимоги її клієнта: визнав дії відповідача протиправними та зобов’язав нарахувати та виплатити грошове забезпечення позивачеві за період з 22.04.2022 по 18.07.2022.
Суд звернув увагу, що до законодавчих актів України, зокрема й КЗпП України було внесено зміни. З 19.07.2022 року набув чинності Закон України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», згідно з яким у частині 3 статті 119 КЗпП України слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».
Отже, середній заробіток зберігався за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, до 18.07.2022.
Рішення у справі №560/6791/22 можна переглянути в Єдиному державному реєстрі судових рішень.