Коли в сім’ю приходить горе і помирає близька людина, перед рідними постають питання пов’язані з оформленням та розподілом спадщини. Так після смерті батьків, пані Галина зіткнулась з проблемою розподілу спадкового майна між нею та її братами, Василем та Григорієм, який є недієздатною особою, опіку над яким закріплено за братом Василем.
У 2019 році померла мати пані Галини. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складалось із 3 земельних ділянок. Спадщину прийняли батько та брат Григорій, котрі були зареєстровані за однією адресою зі спадкодавицею, на момент її смерті. В 2020 році помирає і батько пані Галини і залишає у спадок – земельну ділянку площею 2,19 га. Заповіту при житті батько не склав, тому спадкоємці визначились відповідно до законодавства.
Згідно статті 1261 ЦКУ, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Так, Галина та її брати стали спадкоємцями чотирьох земельних ділянок.
Жінка звернулася до нотаріуса для оформлення права власності на спадкове майно із вказаних ділянок. Однак, постановою нотаріуса їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з відсутністю згоди на розподіл спадщини між спадкоємцями, оскільки спадкові частки належні спадкоємцям не є реальними, а ідеальними, тобто виражені чисельно 1/3 кожної земельної ділянки. Галина з братами самостійно не змогли дійти згоди щодо розподілу спадщини, так як один із братів є недієздатним. Тоді жінка прийняла рішення звернутись до системи безоплатної правової допомоги за допомогою у вирішенні даного питання.
Юрист Сергій Орищук Барського бюро Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги дослідив матеріали та склав позов до братів Василя та Григорія про поділ спадкового майна та визнання права власності.
Позивачка зазначила, що спадкове майно, яке складається із земельних ділянок, можливо розподілити між спадкоємцями не в рівних ідеальних частинах, а шляхом виділення в натурі конкретно визначеної земельної ділянки з урахуванням інтересів усіх спадкоємців.
У судовому засіданні відповідач Василь, який також діє в інтересах недієздатного відповідача Григорія, позовні вимоги визнав та не заперечував проти задоволення позову.
Відповідно ч.4 ст.206 ЦПКУ, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності на те законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановлює ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує розгляд справи.
Заслухавши учасників процесу, перевіривши чи не порушує визнання позову права інших осіб, суд ухвалив рішення задовольнити позов пані Галини.
Позивачці виділили 2,19 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, пану Василю дістались дві земельні ділянки, площею 0,98 та 1,14 га, брату Григорію було виділено 2,41 га землі.
Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень №125/210/22